Як підвищити наукометричні показники вченого?

  1. Самостійно писати наукові праці. Автор не повинен здійснювати: копіювання чужої роботи (як без, так і з відома) та оприлюднення її під своїм іменем; представлення суміші власних та запозичених в інших аргументів без належного цитування джерел; перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця; використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
  2. Писати багато якісних наукових праць (статей, оглядів, монографій, навчальних посібників). Чим більше пишемо, тим вище ймовірність того, що на роботу буде здійснено посилання.
  3. Публікувати оригінальні статті високого наукового й практичного рівня, на які охоче б посилалися інші автори.
  4. Публікуватися в співавторстві з колегами, що мають високі наукометричні показники або їх наукові статті проіндексовані міжнародними наукометричними базами Scopus, Web of Science, Index Copernicus та ін.
  5. Посилатися на свої роботи (не більше 30%) й роботи колег по обраній тематиці. При цьому необхідно правильно оформляти бібліографічні списки до своїх наукових статей.
  6. При написанні наукової статті необхідно включати посилання на закордонних та вітчизняних науковців, які опублікували свої наукові праці у журналах, що були проіндексовані міжнародними наукометричними базами. Для пошуку таких публікацій можна використовувати міжнародні наукометричні повнотекстові бази (наприклад, EBSCO, DOAJ) та реферативні бази (наприклад, Web of Science за допомогою функції пошуку Collect у безкоштовній утіліті EndNote, створивши попередньо власний профіль).
  7. Реєструватися й створювати свій авторський профіль в міжнародних наукометричних базах Scopus, ResearcherlD в Web of Science, Index Copernicus, пошуковій системі Google Академія та у соціальних наукових мережах Mendelley, Research Date. Це значно полегшить доступ до статей окремого вченого, включених у відповідні бази цитування, дозволить власноруч коригувати інформацію про ваші наукові публікації, залучатися до роботи як рецензент, редактор, перекладач, що позитивно позначиться на динаміці змін індексу цитування.
  8. Публікуватися у закордонних і вітчизняних журналах, що індексуються міжнародними наукометричними базами, які мають високий імпакт-фактор (коефіцієнт впливовості, співвідношення кількості цитувань статей в журналі протягом року). Значення імпакт-фактору для журналів, що індексуються наукометричною базою Scopus, називається SNIP. Цей показник можна знайти на безкоштовному ресурсі: (http://www.iournalindicators.com/indicators). Для вибору журналів, що індексуються наукометричною базою Web of Science, можна використати функцію Match у бескоштовній утиліті EndNote, створивши попередньо власний профіль. При виборі журналів, що індексуються наукометричною базою todex Сopernicus, імпакт-фактор журналів називається ICI-імпакт-фактор та ICF-імпакт-фактор. Значення цього показника наведено за посиланням http://iml2012■indexcopemicus■Com/masterlist■php?area%5B%5D=S&area%5B%5D=SS&area%5B%5D=AH&icv from=0&icv to=176.
  9. Звертати увагу на існуючі розходження в традиціях написання наукових статей у вітчизняних і закордонних журналах. Тому з самого початку треба орієнтуватися на підготовку статті для відповідного закордонного видання, а також на якісний реферат англійською мовою для українських і закордонних журналів.
  10. Необхідно приділити увагу бібліографічному оформленню списку використаних джерел до наукової статті, що відповідатиме певному бібліографічному стилю, який зазначається у вимогах для опублікування у вибраному міжнародному виданні. Для цього можна використовувати функцію Format безкоштовної утіліти EndNote наукометричної бази Web of Science.
  11. Розсилати колегам копії своїх опублікованих робіт або розміщувати їх у електронному репозитарії Університету. Цим ви полегшуєте колегам доступ до ваших нових опублікованих робіт і підвищуєте ймовірність їхнього цитування.